Дитячий будинок "Надія"

Дитячий будинок "Надія"

Будинки престарілих в киеве

"INSHE ZHITTIA" у Будинку для престарілих, с. Перемога. Будинок для престарілих (sheltered housing) - спеціально пристосований заклад, що відповідає потребам людей похилого віку, які можуть самостійно доглядати за собою. ПЕРЕМОГА (Успіх у битві, війні при повній поразці противника). У світі йде перманентна війна. Війна ні за що, але в ній є переможці та переможені. Є кинуті напризволяще, маргінали. І якщо хтось відвоював у когось житло, гроші чи інші достатки, то невідомо, хто отримав перемогу на іншому полі. Полі духовного життя. Вони Ветерани Великої Вітчизняної війни, перемогли фашистів, перемогли післявоєнний крах, але перемогти... так і не змогли. Перемога над переможцями, над тими, хто забезпечив нам життя... Це критерій недосконалості нашої соціальної політики. Перемога над... Іронія долі, що Будинок для престарілих, у якому проживають 37 одиноких людей похилого віку, більшість з яких є учасниками бойових дій Великої Вітчизняної війни, знаходиться у с. Перемога. Так, ці люди справді воювали за перемогу, віддали своє здоров'я, пережили найбільше лихо хх ст., провели в останню путь своїх рідних та друзів, а сьогодні живуть тут... у Перемозі. Живуть чи існують?

ТРАВЕНЬ 2010 року 9 Травня 1945 року - День Перемоги. Велика дата радості і скорботи. День легендарної перемоги над фашизмом. Ми повинні шанувати і пам'ятати завжди ті страшні події, берегти те, за що було заплачено великою ціною, ціною мільйонів людських життів, що відстояли право народів світу бути вільними, вільними від фашизму. Вічна слава всім полеглим і тим, що вижили в  страшній Великій Вітчизняній війні!  "INSHE Zhittia" сьогодні в Будинку для престарілих, с.Перемога. Ми приїхали привітати зі святом Вас, дорогі наші! Зі СВЯТОМ ВЕЛИКОЇ ПЕРЕМОГИ! 

Колектив Фонду висловлює щиру вдячність водієві Товкачу Андрію Петровичу, керівникам і адміністрації "Партнер Таксі" м. Києва за наданий мікроавтобус для поїздки в Будинок для престарілих с.Перемоги. На легковому автотранспорті сьогодні ми не змогли б добратися. Разом із нами сьогодні до наших людей похилого віку приїхали волонтери Київського Національного університету культури і мистецтва зі своїм викладачем, організатором, режисером і постановником всіх театральних дійств - Пивоваровою Катериною Валентинівною. Нас чекали. Для наших підопічних похилого віку сьогодні ми привезли не лише необхідні речі, засоби особистої гігієни, миючі і чистячі засоби, порошок для прання білизни, яких завжди не вистачає, памперси для тих, хто вже давно не може встати з ліжка, медикаменти, продукти харчування, чай, цукерки і фрукти, а також обіцяні фотографії. Довго розглядали себе на фото наші люди похилого віку і раділи як діти. Ці фото, на яких вони всі разом, однією, великою, новою і дружною сім'єю.

На наше запрошення зібратися в залі відгукнулись не всі... Багато хто не зміг встати з ліжка... Без слів... і коментаріїв... Через декілька хвилин зібрались всі, хто зміг встати з ліжка... Далекий 1969 рік. Тоді вперше в журналі «Юність" була опублікована повість Бориса Васильовича - автора творів про Велику Вітчизняну війну. У 1972 році, на згадку про медсестру, яка під час війни винесла його з поля бою і врятувала від смерті, Станіславом Ростоцьким - класиком радянського кінематографа, режисером, колишнім фронтовиком був знятий двосерійний художній фільм «А зірки тут тихі...», який став одним із найулюбленіших фільмів наших телеглядачів.

І ось він, в стінах Будинку для престарілих, той далекий Травень 1942 року. Карелія. У тилу радянських військ розміщено два відділення: жінки і дівчата, зовсім юні і молоді. Війна не ставить кордонів віку і статі, коли в небезпеці Батьківщина. Кожен - солдат. У тилу в кожного свій борг перед Батьківщиною, в кожного своє відношення до війни, свої мотиви боротьби з фашистами. Старшина Федот Васьков, бійці Женя Комелькова, Ріта Осяніна, Ліза Бричкина, Галина Четвертак і Соня Гурвіч виступають на перехоплення зенітних військ. До старшини Васькова (колишнього розвідника, ветерана фінської війни), присилають дівчат-добровольців, багато хто з яких лише закінчив школу. Група, що рухалася в напрямку до  Кіровської залізниці, складалася з 16 диверсантів. Дівчата і старшина були озброєні лише трьохлінійками і гранатами.

П'ять дівчат-зенітчиць на чолі зі старшиною Васьковим на далекому роз'їзді протистоять загону добірних німецьких диверсантів-десантників - крихкі дівчата вступають в смертельну сутичку з досвідченими чоловіками. Їм потрібно зупинити і знищити ворога за будь-яку ціну. І вони зупинять його, але ціною свого життя. Вони гинуть від рук фашистської розвідки, захищаючи себе і Батьківщину. Серед живих залишається лише один старшина, який взяв в полон декілька ворожих солдатів. Він отримує серйозні поранення...

Розповідаючи, він згадує світлі образи дівчат, їхні мрії і спогади про коханих. Разючий контраст між мирними днями і минулим з нелюдським обличчям.  Спогади про війну, яка нікого не пощадила.

Війна – це біль: завжди, скрізь і для всіх у всі часи... Це сльози на очах та важкі спогади.

Щиро дякуємо Вам за все! Зі святом Вас, дорогі наші! ПОДАРУНКИ і ФОТО НА ПАМ'ЯТЬ! Свято підійшло до кінця, попереду сірі будні. Зранку до вечора, день за днем, в хворобах і очікуванні дива живуть, "доживаючи" свої останні дні підопічні похилого віку. У їхньому житті не багато світлих і яскравих подій, уваги і тепла...   АЛЕ ВСЕ В НАШИХ РУКАХ! ПРИЄДНУЙТЕСЯ!   Ми чекаємо Вас за адресою: м. Київ, вул. Шовковична 30/35, оф. 3; тел. 044 253 68 68  Щиро дякуємо всім студендам Київського Національного університету культури і мистецтва, особисто Пивоваровій Катерині Валентинівні за допомогу в організації та проведенні свята.

                                                                    Колектив МБФ "INSHE ZHITTIA", Президент Фонду О.В. Балашова. БЕРЕЗЕНЬ 2010 року Свято 8 Березня - це свято весняного настрою, особливого стану душі, позитивних емоцій та вражень, теплої уваги, ніжних почуттів, нових надій... Яке щастя, коли поряд є рідні та близькі люди, які розуміють це та втілюють в життя. Але, на превеликий жаль, не у кожного є така можливість. Хто потурбується про тих одиноких жінок похилого віку, з якими так жорстоко пожартувала доля? Які вимушені, не по своїй волі, останні дні доживати в геріатричних інтернатах. Громадяни переконані, що це обов'язок нашої держави, а держава надіється на людей доброї волі. Саме тому активної позиції немає ні в одних, ні в інших. А час - невблаганний... Він невпинно спливає, вони дож

Source: http://hospice.com.ua/ua/



Відео по фразі будинки престарілих в киеве

Що Ви можете знайти на YouTube:

Дитячий будинок "Надія"

Читати про будинки престарілих в киеве

Що являє собою наш пансіонат

У наш час, коли швидкі життєві ритми диктують свої умови, коли людина змушена розриватися на частини в пошуках додаткового заробітку, залишається занадто мало часу на турботу про своїх престарілих родичів. Літні люди потребують особливої уваги та підходу. Щоб знати про всі їхні потреби, необхідно проводити з ними якомога більше часу, але це не завжди виходить. Інколи від усвідомлення власної безпорадності опускаються руки.

Будинок пристарілих "Пансіон" бере на себе повне забезпечення потреб престарілих людей, оточує їх своєю увагою, проявом турботи.

Чого так бояться старі? Вони бояться бути самотніми. Самотність пригнічує людей похилого віку. Їм не цікаво спілкуватися виключно з їхніми лікарями і зрідка з рідними. Найкращий варіант в даній ситуації - зібрати літніх людей разом в одній установі, зацікавити їх у якісному спілкуванні, створити коло за інтересами, дбати про те, щоб не виникало ніяких конфліктних ситуацій, щоб літні люди відчували задоволення і радість від спілкування один з одним і життям. Варто поглянути на великий досвід, успішність і популярність закордонних установ подібного плану - і все стає зрозуміло.

Пансіонат «Пансіон» зробить життя вашого родича сонячним, позитивним і яскравим. Всі страхи, тривоги і переживання залишаться позаду.

Перелік наших послуг:

Місця для проживання можуть бути як двомісними, так і багатомісними. Якщо існують певні проблеми з пересуванням постояльців, в наявності є номери зі спеціально обладнаними ліжками.

Як правило, всі родичі зайняті власними справами, і навіть професійна доглядальниця не завжди може приділяти достатньо уваги і особистого часу для належного догляду за людиною похилого віку.

Догляд команди професіоналів

У людей літнього віку практично завжди є така відмінна риса характеру: шкодують вони своїх дітей і онуків. Не хочуть вони ставати тягарем для своїх близьких, їх гнітить ситуація власної безпорадності. А у випадку, якщо раптово виникає якась проблемна ситуація зі здоров'ям, часто вважають за краще замовчувати про неї. Але такий стан речей шкодить, перш за все, їм самим.

Якщо взяти як приклад ситуацію із літньою людиною, яка повністю втратила можливість пересуватися, то це і зовсім стресова ситуація для рідних. Тут багатьом фізично не під силу впоратися з хворою, а що вже говорити про моральний бік питання. Звернення за допомогою до професіоналів, практикуючим догляд за такими людьми протягом тривалого часу, - ось вірне і розумне рішення! Наші працівники є професіоналами - вони завжди зможуть надати літній людині допомогу та забезпечити належний догляд.

Як боротися з пролежнями

Якщо людина лежить тривалий час в одному і тому ж положенні, то ті ділянки тіла, які безпосередньо стикаються з постіллю, починають поступово мертвіти. Якщо проводити спеціальні своєчасні профілактичні заходи, то можна уникнути такого стану. Для цього необхідно володіти спеціальними навичками і знаннями, яких у членів сім'ї, які здійснюють догляд за інвалідом, просто немає. Все, що необхідно для профілактики та усунення такого неприємного явища, як пролежні, є у наших професійних співробітників.

Комфорт

Можна і в домашніх умовах створити комфорт позбавленій певних можливостей людині. Але для цих цілей необхідно буде купувати спеціальне обладнання, яке найчастіше обходиться зовсім недешево. Та й до того ж наші квартири не настільки великі за площею, щоб захаращувати цими пристосуваннями і без того малий простір. Звичайно, набагато простіше пересуватися на сучасному інвалідному кріслі по широких коридорах пансіонату, зустрічаючи при цьому таких же, як ти, людей, не відчуваючи докори сумління перед своїми близькими.

Активне спілкування

Щодня перебуваючи в своїй квартирі або будинку, старі люди не мають можливості бути частиною соціального середовища. До того ж, члени їх сім'ї не мають часу для спілкування та необхідної допомоги, а це виливається в депресії, що переслідують престарілих людей, почуття самотності і втрату інтересу до подальшого існування. У пансіонаті «Пансіон» постояльці тісно спілкуються не тільки з обслуговуючим персоналом та лікарями, а й один з одним. Дозвілля пансіонату різноманітне і включає в себе тихі неспішні прогулянки, захоплюючі настільні ігри, читання, малювання, перегляд телепрограм і багато іншого.

Реабілітаційний період і медична допомога

У літньому віці у людей найчастіше з'являється цілий букет захворювань. Спостерігати їх і надавати належний догляд під силу хіба що цілій групі людей. Дуже важливо своєчасно стежити за прийняттям призначених препаратів, їх дозуванням або вчасно робити уколи. Вдома, перебуваючи в повній самоті протягом дня, літня людина може забути прийняти ліки або просто переплутати дозування, та й поставити укол - досить проблематична справа для домочадців. У пансіонаті ж медсестри прослідкують за своєчасним прийняттям усіх призначених медикаментів, та їх дозуванням. Лікарі оглядають постояльців регулярно і в разі потреби.

Хороший рівень харчування

У літньому віці необхідно дотримуватися раціону, який відповідає всім особливостям цього періоду. Стіл для літніх людей є специфічним. Як правило, він дієтичний і відрізняється в

Source: http://www.inshe.org/sPeremoga.html?lang=ukr



www.domprestarelih.com